Верстатобудівний дивізіон одного з холдингів «Ростеха» вже кілька років поспіль звітує про збільшення випуску токарних верстатів, зокрема з числовим програмним керуванням (ЧПК). Імпортозаміщення цієї продукції є критично важливим для російського військово-промислового комплексу: у той час як верстати необхідні для виробництва зброї, Росія все ще залишається залежною від західного обладнання.
Ключові знахідки:
- Фахівці ГУР ідентифікували 1400 західних верстатів на 160 російських заводах із виробництва зброї.
- 80% цього обладнання могло потрапити на підприємства до повномасштабного вторгнення.
- Найбільше верстатів виробила німецько-японська корпорація DMG Mori Seiki, що мала власний завод у Росії.
- «Концерн «Калашников» держкорпорації «Ростех» з 2022 року нарощує виробництво власного металообробного обладнання.
- «Ульяновский станкостроительный завод», що раніше належав DMG Mori, у 2024 році відновив випуск верстатів для російського ВПК.
З початку повномасштабного вторгнення російський військово-промисловий комплекс активно нарощує оберти. Попри економічні труднощі, ворог досі має значний запас ресурсів: заводи модернізуються, переходять на цілодобовий режим роботи, а працівники підприємств отримують гроші за залучення на підприємства своїх знайомих. Втім, слабким місцем російського ВПК на четвертий рік війни залишається брак сучасних технологій – Росія досі залежна від іноземних верстатів з числовим програмним керуванням, надзвичайно важливих для виробництва зброї.
Ряди верстатів на одному з підприємств російського «Калашникова». Фото з мережі Інтернет
Числове програмне керування (ЧПК) – це система, з якою верстат можна запрограмувати на автоматичне виготовлення будь-яких металевих компонентів. Технологія дозволяє виконувати надтонку роботу й мінімізує вплив людського фактора: машина не потребує прямої участі оператора і здатна з високою точністю вирізати складні деталі. Оскільки виробництво двигунів, електронних систем наведення та боєприпасів не пробачає помилок, на верстатах з ЧПК сьогодні «тримається» майже все виробництво військової техніки – від ракет і дронів до танків та авіації.
До війни Росія майже не виробляла власного обладнання й імпортувала від 70 до 90 відсотків верстатів із ЧПК з-за кордону. Оскільки верстати класифікуються як продукція подвійного призначення і до початку вторгнення не були офіційно заборонені до експорту, виробники закривали очі на постачання до РФ і сподівалися, що обладнання буде використане в цивільних цілях – наприклад, для виробництва автозапчастин чи побутової техніки.
Насправді ж, верстати масово опинялися на підприємствах російського військово-промислового комплексу. Головне управління розвідки МОУ зібрало на порталі «War&Sanctions» майже 1400 одиниць західного обладнання, ідентифікованих на понад 160 заводах із виробництва зброї.
Чеські верстати, зафіксовані на російському «Уралвагонзаводі», що виробляє танки та іншу бронетехніку. Джерело: «War&Sanctions»
Імовірно, понад 80% верстатів потрапило на підприємства ще до великої війни, про що свідчать дати відео, договорів лізингу й російських державних закупівель, опублікованих на сайті ГУР. Це припущення підтверджують і розробники бази даних «Tools of War» – інструменту, що дозволяє відстежити окремі постачання продукції подвійного призначення до РФ. За допомогою нейронної мережі фахівці «Tools of War» проаналізували сотні тисяч російських імпортних операцій та опублікували їх у вигляді інтерактивної мапи. Візуалізовані дані свідчать: держава-агресор активно готувалася до наступу й насичувала свій ВПК сотнями металообробних машин задовго до повномасштабного вторгнення.
Кількість і розташування європейських експортерів (позначені синім) та російських імпортерів (позначені червоним) продукції подвійного призначення протягом 2017-2021 років. Джерело: база даних «Tools of War»
І дійсно – якщо нанести на мапу кількість поставлених у 2017-2021 роках до РФ верстатів, а також порахувати виробників обладнання, виявленого українською розвідкою на російських заводах, то виявиться, що обидві вибірки складають схожу картинку. У центрі обох мап яскравим кольором виділяється Німеччина, на яку серед європейських країн припадає як близько половини постачань, так і знайдених в РФ верстатів.
(А) Країни виробництва верстатів, поставлених до РФ протягом 2017-2021 років, за кількістю постачань. Джерело: російські митні дані
(Б) Країни виробництва верстатів, ідентифікованих фахівцями ГУР на російських військових заводах, за кількістю одиниць. Джерело: «War&Sanctions»
За даними ГУР, найбільше німецького обладнання – 148 одиниць – виробила корпорація DMG Mori Seiki. Заснований у Токіо, німецько-японський холдинг спеціалізується на виготовленні високоточних вертикальних обробних центрів, токарних і фрезерних верстатів, які тепер працюють на російський ВПК. На одному лише підприємстві ПАО «ОДК-Сатурн», яке входить до складу держкорпорації «Ростех» і виробляє двигуни для крилатих ракет і військових літаків, стоїть щонайменше 36 таких апаратів.
З використанням «Tools of War» вдалося ідентифікувати підрозділи DMG Mori, які активно вели торгівлю з Росією – це DMG MORI Used Machines GmbH, а також DMG MORI Spare Parts GmbH, розташовані в німецькому місті Геретсрід. До 2022 року філії здійснили сотні постачань до РФ, а імпортером для обох переважно було зареєстроване у Москві підприємство ООО «ДМГ Мори Рус». За інформацією з бази даних, постачання продовжилися й після вторгнення.
Постачання пристроїв та деталей для металообробного обладнання виробництва DMG Mori до РФ у березні 2023 року. Джерело: база даних «Tools of War»
Виявляється, компанія мала власне представництво в Росії. У вересні 2015 року в рамках локалізації виробництва в РФ відбулося урочисте відкриття ООО «Ульяновский станкостроительный завод», єдиним засновником якого стала компанія Gildemeister Beteiligungen GmbH, що належить до групи DMG Mori. На величезній земельній ділянці було зведено монтажний цех площею 3300 кв. м, а загальна площа забудови склала близько 21000 кв. м. Російським замовникам обіцяли скорочення термінів постачань, платежі в рублях, технічну підтримку та локальні центри підготовки спеціалістів. Тож не дивно, що після початку війни завод не поспішав зупиняти роботу. Влітку 2022 року російська філія поставила компоненти верстатів згаданому вище «ОДК-Сатурн», унаслідок чого НАЗК внесло DMG Mori до списку міжнародних спонсорів війни. Тоді корпорація заявила, що повністю вийшла з російського ринку і не причетна до постачань. Щобільше, внутрішнє розслідування показало, що колишні працівники трьох компаній у Росії таки продали 122 одиниці обладнання без згоди уповноваженого керівництва.
Реклама ООО «Ульяновский станкостроительный завод» DMG Mori незадовго після відкриття підприємства. Фото з мережі Інтернет
У відповідь на повномасштабне вторгнення країни ЄС, США, Велика Британія та Японія розробили перелік продукції високого пріоритету (Common High-Priority List of Items, CHPL), забороненої до експорту до РФ. До переліку ввійшла знайдена у військових системах електроніка, підшипники, навігаційні прилади, а також металообробне обладнання, необхідне для їх виготовлення. На верстати та запасні частини до них припало 5 категорій із зазначених у списку 50.
| HS-код | Опис продукції |
| 8457.10 | Оброблювальні центри для роботи з металом |
| 8458.11 | Горизонтальні токарні верстати для обробки металу, з ЧПК |
| 8458.91 | Токарні верстати, крім горизонтальних, для обробки металу, з ЧПК |
| 8459.61 | Фрезерні верстати не колінчастого типу для обробки металу, з ЧПК |
| 8466.93 | Частини та приладдя до металорізальних верстатів, для лазерної обробки, оброблювальних центрів, токарних і свердлильних верстатів тощо, не зазначені вище або не включені до інших категорій |
Заборонені до експорту товарні коди, що стосуються верстатів з ЧПК та запчастин до них. Джерело: Бюро промисловості й безпеки Міністерства торгівлі США (BIS)
Запровадження CHPL, а також 12 та 14 пакетів європейських санкцій стало відчутним ударом по російському військово-промисловому комплексу. З цього моменту імпортозаміщення західних верстатів перетворилося на одну з головних стратегічних проблем у подальшому веденні війни Росією.
Спроби наростити власне виробництво
За розробку російських верстатів одним із перших узявся АО «Концерн «Калашников» – холдинг держкорпорації «Ростех», передусім відомий виробництвом продукції військового призначення. Підприємства концерну виробляють стрілецьку зброю, розвідувальні й ударні БПЛА, боєприпаси та ракетне озброєння.
З 1970-х років у складі «Калашникова» також функціонує власний верстатобудівний дивізіон, який займається розробкою й серійним випуском металообробних машин. Однак, підприємства концерну традиційно надавали перевагу західному обладнанню. Фахівці ГУР ідентифікували на відео з 2017 року токарні верстати й вертикальні обробні центри японської компанії Okuma, а також німецький токарно-фрезерний обробний центр INDEX-Werke. На сусідніх кадрах репортажу – ряди готової стрілецької зброї, виготовленої на цьому ж заводі.
Вертикальний обробний центр MB-56VA виробництва Okuma, кадри з цеху «Калашникова» та готова продукція, показана на відео. Джерело: «War & Sanctions»
У 2022 році, після масового запровадження міжнародних санкцій, «Калашников» заявив про проблеми з постачанням, ремонтом та обслуговуванням обладнання, а також оголосив про початок виробництва власних автоматів поздовжнього точіння та вертикально-фрезерних верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК).
Працівник концерну «Калашников» біля верстата. Фото з мережі Інтернет
Якщо вірити даним російських медіа, відтоді верстатобудівний дивізіон «Калашникова» щорічно лише нарощує випуск металообробного обладнання:
- У 2022 році «Ростех» повідомляв, що підприємство за три квартали виготовило на 35% більше продукції ніж у попередньому році й мало виконати річний план на 100 верстатів.
- У 2023 році кількість випущеного обладнання планувалося збільшити вже до 160 одиниць.
- На 2024 рік планувалося подвоєння обсягу виготовлених машин – за підрахунками російських видань, це мало становити 320 верстатів. Згідно із заявами концерну, щонайменше в першому кварталі план виконувався успішно.
- У серпні 2025 року «Ростех» заявив про збільшення обсягів виробництва ще на 25% порівняно з першим півріччям попереднього року.
Щорічна кількість верстатів, яку планував виробляти «Концерн «Калашников» згідно із заявами концерну та російських медіа
* Реальна кількість виготовленої продукції може відрізнятися від заявленої на підприємствах
Справжній темп виробництва верстатів імовірно є нижчим, ніж заявляють російські медіа – наприклад, у підсумку за 2023 рік повідомлялося про випуск лише 126 одиниць промислового обладнання замість раніше запланованих 160. Однак зростання частки власної продукції все ще ілюструє важливі зміни, що відбуваються в російському ВПК. За заявами керівництва «Калашникова», кількість замовлень продовжує зростати. Виробляються й запчастини для обслуговування вже встановлених на заводах західних верстатів – раніше концерн повідомляв про запуск виробництва критично важливих компонентів, які до цього замовляли в Італії.
Окрім російських замовників, продукція також постачається до Білорусі, з якою «Калашников» уклав контракти на виготовлення обладнання терміном на два роки. «В умовах імпортозаміщення прогнозуємо збільшення попиту на наше обладнання з ЧПК. Тільки на міжнародній спеціалізованій виставці «Металообробка-2024» ми досягли попередніх домовленостей з більш ніж 200 потенційними замовниками», – заявив один із директорів холдингу.
Токарно-гвинторізний верстат моделі 250ИТВМ (ліворуч) та токарний верстат з ЧПК моделі ИТ42 (праворуч) виробництва концерну «Калашников». Фото з мережі Інтернет
Ще минулого року «Ростех» називав «Калашников» єдиним на території РФ офіційним виробником токарно-гвинторізних верстатів 250ИТВМ, зокрема моделей з ЧПК, для оснащення приладобудівних і машинобудівних підприємств. Але, схоже, що на ринок вертається ще один важливий гравець верстатобудівної галузі.
У лютому 2024 року Путін підписав указ про перехід «Ульяновского станкостроительного завода» у власність «Росимущества», після чого DMG Mori заявляє про остаточну втрату контролю над підприємством. Через пів року з’явились новини – колишній завод німецько-японської корпорації відновить роботу на російський ВПК. За словами заступника голови уряду області Сєргєя Васіна, влітку 2024 року підприємство взяло на роботу 40 працівників і планувало збільшити цю кількість до 100 осіб. «Більша частина персоналу, який в нас раніше тут працював, теж повернулася», – прокоментували тоді на заводі.
Після відновлення роботи «Ульяновский станкостроительный завод» одразу розпочав співпрацю з філією ПАО «Ил» «Авиастар» – авіабудівним підприємством «Ростеха», яке виробляє військово-транспортні літаки Іл-76 та компоненти для авіаційних двигунів. Вже у вересні в російських медіа з’являється новина: завод випустив свій перший верстат із ЧПК.
Губернатор Ульяновської області Алєксєй Русскіх оглядає «Ульяновский станкостроительный завод». Фото з мережі Інтернет
«Завод, який раніше належав компанії DMG MORI, нарощує потужності. У планах на цей рік випустити не менше 100 верстатів. Завдання на найближчі кілька років: до 400-500 верстатів щорічно», – розповідав весною 2025 року губернатор Ульяновської області Алєксєй Русскіх. І лише влітку «Ульяновский станкостроительный завод» нарешті опинився у санкційних списках Європейського Союзу й Швейцарії.
Підприємство має стати ядром нового верстатобудівного кластера, до якого крім «Ульяновского станкостроительного завода» увійдуть «Завод тяжелых станков Ульяновск», «ФРЕСТ», «Легато» і «ПасКом». Російські медіа заявляють, що цієї осені колишній завод DMG Mori вже встиг презентувати на промисловій виставці «Иннопром-Беларусь» «свою» продукцію – копії верстатів моделей DMC-1035 та CTX-510 виробництва DMG Mori. Губернатор Алєксєй Русскіх особисто відзвітував щодо завершення перезапуску підприємства Владіміру Путіну.
Зважаючи на те, як ворог масштабує виробництво, реагувати на зміни й посилювати обмеження необхідно вкрай швидко. Верстати з ЧПК традиційно вважалися слабким місцем російської промисловості, і заміщення цього обладнання потрібно стримувати, поки процес ще залежить від західних компонентів. Разом із тим, необхідне подальше посилення експортного контролю з боку санкційної коаліції. Про те, як в умовах міжнародних санкцій на російські оборонні заводи досі потрапляють японські верстати, раніше розповідали аналітики Trap Aggressor.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і необов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
