StateWatch презентує нове дослідження: Стратегічні відповіді Сеула на політику Росії та Північної Кореї в контексті дотримання санкцій
Попри введення Південною Кореєю суворих експортних обмежень, аналіз митних даних та уламків знищеної в Україні російської зброї свідчить: південнокорейські компанії все ще відіграють важливу роль у постачанні критично важливих технологій та компонентів до РФ. Команда аналітиків аналітичного центру StateWatch провела велике дослідження та ділиться ключовими знахідками.
За даними порталу ГУР МОУ «Війна і санкції», станом на липень 2025 року українські фахівці ідентифікували 48 компонентів виробництва південнокорейських компаній у російському озброєнні, зокрема у БПЛА «Шахед-136», «Орлан-10» та «Ланцет». Найбільшу кількість знайдених компонентів вироблено компанією Samsung Electronics. Хоча постачання продукції цієї компанії до РФ з початку повномасштабного вторгнення поступово скорочуються, вони все ще зберігають певну частку, надходячи не напряму, а через інші країни та компанії. Це також підтверджує використання Росією схем реекспорту через треті країни.
Гібридні каплери виробництва південнокорейської RN2 Technologies застосовуються в GPS-модулях, радарних системах і були знайдені в іранських БПЛА «Шахед-136» та російських «Орлан-10». Плати та драйвери від System Logic Semiconductor виявлені у російських безпілотниках та радіостанціях. Компоненти компанії SK Hynix, яка має найвищий рівень сертифікації для торгівлі стратегічними активами, були ідентифіковані в БПЛА типу «Ланцет».
Компоненти виробництва південнокорейських компаній, знайдені у знищеній ЗСУ російській зброї. Джерело: портал «Війна і санкції»
Загалом із Південної Кореї до РФ із 24 лютого 2022 року до березня 2025 року було відправлено CHPL-товарів (продукції високого пріоритету) на суму понад 300 млн доларів. Постачання різко спали практично відразу після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Напередодні розширення Сеулом списку продукції, що підпадає під експортні обмеження до РФ, у лютому 2023 року відбувся різкий стрибок експорту до рекордних 46,7 млн доларів за місяць, що, ймовірно, було спробою постачальників виконати контракти до набуття чинності нових санкційних правил.
Експорт продукції високого пріоритету з Південної Кореї до РФ, січень 2022 – березень 2025 рр. Джерело: російські митні дані
Попри значне скорочення експорту, з січня 2024 по березень 2025 року з Південної Кореї до РФ усе ще потрапило підсанкційної продукції щонайменше на 16,5 млн доларів. З них 14 млн доларів припадає на корейські товари, а 2,5 млн доларів – на продукцію іноземного походження. Найбільш значущим є факт постачання високоточного металообробного обладнання. Росія, яка до війни імпортувала 70-90% верстатів, критично залежить від цих машин, оскільки вони необхідні для виробництва більшості видів сучасної зброї. Через Корею до Росії, крім місцевих виробників, потрапляли компоненти та підшипники виробництва Тайваню, Великої Британії, Японії та Німеччини.
Розподіл продукції подвійного призначення, експортованої з Південної Кореї до РФ у 2024 – березні 2025 рр., за країною виробництва. Джерело: російські митні дані
Серед продукції високого пріоритету, що потрапляла до РФ, виробленої безпосередньо в Південній Кореї, домінує високоточне обладнання, зокрема токарні верстати з ЧПК (числовим програмним керуванням). Продукція корейських виробників, таких як Koma Tech, SMEC (Samsung Machine Engineering Company), FFG DMC та Namsun Machinery опинялася на російських підприємствах, безпосередньо залучених до виробництва військових супутників, кораблів та броньованої техніки.
Попри описані випадки, приклад корейських санкцій можна розглядати як успішний. Однак наявність залишкових каналів постачання, особливо критичного обладнання, вказує на необхідність подальшої координації між країнами санкційної коаліції та посилення експортного контролю.
Щоб дізнатися більше про геополітичні передумови чинної санкційної політики Сеула, схеми постачання та конкретні рекомендації щодо припинення цього експорту, читайте повний текст звіту.
Дослідження проведено у співпраці з ГО «Ліберально-демократична ліга України» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».