Фанера, пінопласт, китайська електроніка з AliExpress та відеотрекер, який видають за штучний інтелект. Російський ударний дрон «Молния» виглядає як саморобка, але за два роки перетворився на масову зброю, яка щодня атакує українські міста. Восени 2025 року з’явилася нова модифікація «дрон-матка», що доставляє по кілька FPV-камікадзе на 60 км у глиб території. Аналітики Trap Aggressor аналітичного центру StateWatch з’ясували, як примітивна розробка еволюціонувала в системну загрозу.
30 вересня 2025 року російські війська атакували Харків ударним безпілотником «Молния». Це був не перший випадок: з 2023 року Росія налагодила масове виробництво «бюджетних» дронів, що поєднують примітивні матеріали з елементами штучного інтелекту.
Скриншот з мережі Internet
Як і навіщо «Молнию» запустили у війну
Ця зброя зроблена буквально з фанери та пінопласту, але доповнена дешевою імпортною електронікою й алгоритмами відеотрекінгу. Спочатку «Молния» з’явилася як ініціатива «знизу». Російський оператор із позивним «Печорін» називав її «народною розробкою», створеною в гаражах. Згодом проєкт потрапив під контроль державних структур і кураторів із так званої «фірми Судоплатов», пов’язаної з однойменним окупаційним батальйоном у Запорізькій області. Саме тоді з’явилися заяви про «штучний інтелект» у системі наведення. Насправді мова йде про відеотрекер, який утримує ціль у кадрі, навіть при втраті зв’язку.
Скриншот з мережі Internet
БПЛА під назвою «Молния» вперше був представлений компанією «Кронштадт» ще у 2021 році на військовому форумі «Армія-2021».
Скриншот з мережі Internet
Бойове застосування: від Харкова до Запоріжжя
З осені 2024 року «Молниями» Росія б’є по Харкову й інших прифронтових містах: малі, радарно «слизькі», зі зарядом 3–5 кг (інколи – із ТМ-62 до ~10 кг у модифікації «Молнія-2»), вони руйнують житлові будинки, транспорт і об’єкти інфраструктури. На фронті дрон використовують як дешевий засіб удару в тактичному тилу на 20–40 (інколи до ~50) км.
Джерело: https://24tv.ua/udar-bpla-molniya-1-po-bagatokvartirnomu-budinku-harkovi-yaki_n2685788
Нові трюки 2025 року
У 2025 році «Молния» зазнала суттєвих модернізацій. З’явилася версія-дрон-«матка», яка під час польоту несе кілька FPV-дронів. На певному етапі вони відстикуються та здійснюють другий удар у глиб української території. Такий підхід розширює радіус дії FPV-мережі та підвищує варіативність атак. Для цього «Молнії» обладнали спеціальними кріпленнями для FPV, а замість бойової частини встановили підсилені акумулятори, що подовжують час польоту до відстиковки. За даними російських медіа, одна «Молния» пронесла FPV-дрон на відстань 60 км, після чого було здійснено «подвійний удар».
Скриншот з мережі Internet
Крім того, у вересні 2025 року з’явилися дані про випробування модифікації «Молнія-2» з оптоволоконним каналом керування. Така система використовує котушку волокна завдовжки близько 40 км, що забезпечує якісний відеозв’язок і практично повну захищеність від РЕБ.
Скриншот з мережі Internet
Скриншот з мережі Internet
З яких компонентів складається
Українські фахівці, досліджуючи трофейні зразки, виявили в них здебільшого китайські компоненти (FPV-камери Caddx, контролери SpeedyBee, мотори та силова електроніка з масового ринку), а також мікрочипи західного виробництва (наприклад, STMicroelectronics).
У 2024–2025 роках Міністерство оборони РФ активно просувало ідею «децентралізації» дронобудування: десятки дрібних виробничих майданчиків, швидкі закупівлі комерційних вузлів і ставка на масовість. Це той випадок, коли «народний ОПК» працює під парасолькою МО.
«Молния» показує, як Росія перетворює дешеві імпровізовані розробки на системну зброю. Використовуючи примітивні матеріали, комерційну електроніку та елементи штучного інтелекту, окупанти створили інструмент, який складно перехоплювати й легко масштабувати у виробництві. Удосконалення 2025 року – FPV-«матки» та оптоволоконне керування – доводять, що навіть кустарні рішення здатні еволюціонувати у небезпечні технології.
Раніше проєкт Trap Aggressor аналітичного центру StateWatch повідомляв, що Російська компанія розробляє штучний інтелект для військово-промислового комплексу.