Бельгійська New Lachaussée роками запевняє: «З 2014 року – жодних справ із російським ВПК». Але обладнання цієї компанії з’явилося на підприємстві «Ростеха», яке виробляє капсулі для бойових патронів і патентує гільзи для снайперських гвинтівок. До повномасштабного вторгнення постачання відбувалися напряму, і про ці факти опубліковане не одне журналістське розслідування. Проте вже під час великої війни вживаний прес NLC знову прибув до Росії. Команда StateWatch проаналізувала історію постачань продукції New Lachaussée до РФ та разом із журналістом Франсуа Корбіо дослідила, як саме бельгійське обладнання знову дісталося країни-агресора в 2024 році.
Ключові знахідки:
- У 2019 році New Lachaussée поставила обладнання для виробництва промислових детонаторів на АО «Новосибирский механический завод «Искра», чим допомогла модернізувати підприємство.
- Окрім цивільної продукції, завод має ліцензії на виробництво боєприпасів, виготовляє капсулі для бойових набоїв і розробляє гільзи для стрілецької зброї.
- У 2024 році вживане обладнання New Lachaussée повторно потрапило до Росії через посередника в Китаї – компанію Fushun Huarui Chemical Technology Development Co., Ltd.
- Як китайський постачальник, так і російський замовник – ООО «ТК «Мир» – відомі співпрацею з російським ВПК і мають історичні зв’язки з новосибірським заводом «Искра».
Розташована в промисловому бельгійському місті Ерсталь, компанія New Lachaussée (NLC) з 1830 року спеціалізується на проєктуванні й виготовленні обладнання для виробництва набоїв малого калібру, капсулів-детонаторів та піротехнічних сумішей. Продукція широко застосовується в оборонній галузі. New Lachaussée – підприємство повного циклу, здатне випускати обладнання для всіх етапів виробництва боєприпасів, від обробки металу до перероблення відходів.
Ілюстративне фото. Модель обладнання New Lachaussée, розміщена на офіційному вебсайті компанії. Джерело: New Lachaussée s.a.
Попри те, що виробничі лінії NLC здатні виробляти мільйони набоїв на рік, сама компанія не виготовляє боєприпаси. New Lachaussée фокусується лише на проєктуванні й випуску спеціалізованого обладнання, більша частина якого експортується до іноземних замовників. Одним із клієнтів бельгійської компанії тривалий час була Росія.
Після окупації Криму в 2014 році та запровадження міжнародних санкцій проти РФ, країни ЄС припинили торгівлю продукцією військового призначення з Росією, у зв’язку з чим мала б закінчитись і співпраця New Lachaussée з російськими військовими підприємствами. Однак, журналістські розслідування, опубліковані після повномасштабного вторгнення, свідчать про зовсім інше.
У 2022 році хакерське угруповання Anonymous оприлюднило листування топменеджерів російського «Липецкого механического завода», з якого стало відомо, що за кілька місяців до повномасштабного вторгнення керівництво «ЛМЗ» допомагало «Концерну «Калашников» шукати лінію для виробництва патронів і в якості посередника вело перемовини з New Lachaussée. Під час цього спілкування росіяни отримали від представника бельгійської компанії конфіденційні дані.
Листування на той час комерційного директора «ЛЗМ» Дмітрія Бєлих із представником New Lachaussée Ігорєм Поживілом у грудні 2021 року. Скриншот із мережі Інтернет
А вже влітку 2023 року побачило світ розслідування бельгійського журналіста Франсуа Корбіо, який звернув увагу на можливу співпрацю New Lachaussée з російським «Тульским патронным заводом» та висловив гіпотезу щодо постачання обладнання NLC до Росії через Сербію. В офіційній відповіді New Lachaussée заявила, що «з 2014 року ніколи не мала прямих або опосередкованих ділових відносин з жодною організацією, активною в галузі озброєнь і зареєстрованою в Росії».
Офіційний коментар New Lachaussée після виходу розслідування (перекладено з англійської з використанням Google Translate). Джерело: New Lachaussée s.a.
Разом із журналістом Корбіо аналітики StateWatch продовжили вивчати діяльність New Lachaussée в Росії і зібрали чимало доказів того, що колишні клієнти компанії напряму пов’язані з військово-промисловим комплексом РФ.
«Искра» для російського озброєння
У 2019 році New Lachaussée поставила АО «Новосибирский механический завод «Искра» ротаційну установку з виробництва сповільнювачів для капсулів-детонаторів. Обладнання було призначене для використання виключно в цивільних цілях і невдовзі стало частиною виробничої лінії детонаторів для проведення вибухових робіт у гірничих рудниках і вугільних шахтах.
Бельгійська установка з продуктивністю 9 тисяч виробів на годину дозволила підприємству значно збільшити обсяг виробництва в межах модернізації та отримати значні прибутки: вже до кінця 2019 року продажі капсулів-детонаторів зросли на 88%, а за 2020 рік – ще на 200% для окремих видів продукції, що стало справжнім успіхом для НМЗ «Искра».
Повідомлення щодо відкриття нової ротаційної установки на сайті російської державної корпорації «Ростех». Скриншот із мережі Інтернет (перекладено з російської з використанням Google Translate)
На перший погляд, новосибірський завод активно просуває свою діяльність як цивільну. От тільки насправді «Искра» входить до складу корпорації «Ростех», виконує державні оборонні замовлення і постачає продукцію на підприємства військово-промислового комплексу РФ. Завод має низку ліцензій від Міністерства промисловості й торгівлі РФ, деякі з яких видані задовго до співпраці з New Lachaussée та напряму пов’язані з військовою діяльністю:
- З 2013 року – ліцензія на розробку й виробництво озброєння, військової техніки та боєприпасів.
- З 2015 року – ліцензія на реалізацію боєприпасів та піротехнічних виробів.
- З 2022 року – ліцензія на розробку службової та цивільної зброї.
Отримані ліцензії завод застосовує і на практиці. У статті одного з російських медіа, опублікованій в 2020 році на правах реклами «Искры», відкрито вказано, що підприємство випускає капсулі для бойових набоїв для стрілецької зброї. Капсуль – це невеликий, але критично важливий пристрій, необхідний для підриву основного порохового заряду боєприпасу.
«НМЗ «Искра» – одне зі стратегічних підприємств оборонно-промислового комплексу Росії. (…) Лінійка капсулів-запалювачів виробництва заводу – продукція, призначена для запалювання порохових зарядів у патронах калібру 7,62x54R мм, 7,62×39 мм, 5,56×45 мм і порохових зарядів у пістолетних патронах,» – повідомляє джерело.
Опис продукції військового призначення, що виробляється на заводі «Искра». Скриншот із мережі Інтернет
За даними російських державних реєстрів, у 2017–2020 роках «Искра» також постачала боєприпаси та піротехнічні засоби низці підприємств російського ВПК. Серед них – патронний завод ФКП «АПЗ «Вымпел» имени П.В. Финогенова», виробник військових парашутів АО «НПО Парашютостроения», а також авіаційні ремонтні заводи АО «275 АРЗ» та АО «514 АРЗ», які ремонтують російські винищувачі «Су» та «МиГ».
Постачання заводу «Искра» на інші підприємства російського ВПК. Скриншот із мережі Інтернет (перекладено з російської з використанням Google Translate)
Згодом Кремль обмежив публічний доступ до інформації про державні закупівлі оборонних підприємств. Але це не завадило заводу й надалі вихвалятися військовою діяльністю в медіа:
«В рамках держзамовлення новосибірська «Искра» поставила продукцію військового та цивільного призначення підприємствам з виробництва стрілецької зброї, виробнику парашутних систем та авіаційним холдингам. (…) «У 2021 році в рамках держзамовлення НМЗ «Искра» поставила продукцію на суму понад 281,8 млн рублів», – прокоментував генеральний директор холдингу «Технодинамика» Ігорь Насєнков».
У 2023 році ліцензію на виробництво зброї та боєприпасів «Искре» було видано повторно – очевидно, завод продовжує вести діяльність у військовій галузі під час повномасштабного вторгнення. Підтверджують це зокрема наукові дослідження, що ведуться на підприємстві. У березні 2025 року одне з найбільших новинних видань у Росії повідомило, що на новосибірському механічному заводі «Искра» розробили й запатентували гільзу підвищеної міцності для бойової стрілецької зброї.
Повідомлення про розробку заводом «Искра» гільзи для стрілецької зброї. Скриншот із мережі Інтернет (перекладено з російської з використанням Google Translate)
«Пропонована конструкція [нової гільзи] дозволяє виготовляти прецизійні патрони для снайперських гвинтівок, які забезпечують високу точність і купчастість стрільби. Як випливає з патенту, застосування таких патронів розглядається, зокрема, для нової снайперської гвинтівки «Уголек», розробку якої Ростех розпочав у 2019 році».
Наостанок було виявлено низку судових справ, які лише доповнюють попередні свідчення. У 2024 році між «Искрой» та згаданим вище патронним заводом «Вымпел» виникла суперечка стосовно одного з постачань на суму 15 млн рублів. Російський арбітражний суд постановив розглянути цю справу під час закритого судового засідання, оскільки «матеріали містять відомості про набій для бойової зброї, що занесені до Переліку відомостей, що підлягають засекречуванню».
Матеріали судової справи між АО «НМЗ «Искра» та ФКП «АПЗ «Вымпел» имени П.В. Финогенова». Скриншот із мережі Інтернет
Продовжується й співпраця з виробниками військових парашутних систем – у тому ж 2024 році «Искра» судилася з «Науково-дослідним інститутом аеропружних систем», який придбав на підприємстві піротехнічну продукцію для проведення випробувань парашутів у межах державного оборонного замовлення. Інститут розташований у місті Феодосія на території тимчасово окупованого Криму і до 2014 року належав українській державній корпорації «Укроборонпром». Після окупації півострова Росією установа була примусово включена до складу одного з холдингів «Ростеха».
Матеріали судової справи між АО «НМЗ «Искра» та «Науково-дослідним інститутом аеропружних систем». Скриншот із мережі Інтернет
Висновок щодо «Искры» доволі простий – російська промисловість настільки глибоко інтегрована у військовий комплекс, що будь-яке державне підприємство за замовчуванням має розглядатися торговельними партнерами як пов’язане із ВПК. Не кажучи вже про підприємства корпорації «Ростех», відповідальної за виробництво щонайменше 80% зброї, яку РФ використовує у війні проти України.
Дані щодо ліцензій та діяльності АО «НМЗ «Искра» роками були розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет – так само як і інформація про належність компанії до «Ростеха» та численні постачання продукції військового призначення на підприємства російського ВПК. Навіть якщо вироблене New Lachaussée обладнання не мало прямого застосування у виробництві компонентів зброї, воно все ще допомогло провести модернізацію заводу та економічно підсилити російське підприємство, пов’язане з дослідженнями у військовій галузі.
Проте на цьому моменті історія не закінчується. Нещодавно, у самий розпал російсько-української війни, Росія, схоже, знову отримала обладнання виробництва NLC. Однак цього разу воно приїхало вже не з Бельгії.
Ілюстративне фото. Ротаційна установка, встановлена на новосибірському механічному заводі «Искра». Скриншот із мережі Інтернет
Російські імпортери – китайські партнери
У серпні 2024 року в даних російської митниці з’являється новий запис: до РФ із Китаю прямує вживаний екструзійний прес 2017 року випуску. Установка використовується для виготовлення алюмінієвих деталей складної форми. Вартість – 760 тисяч доларів. Виробник – New Lachaussée. Обладнання доставляє китайська компанія Fushun Huarui Chemical Technology Development Co., Ltd. на замовлення російського імпортера ООО «ТК «Мир». Забігаючи наперед, обидва підприємства так чи інакше пов’язані з новосибірським заводом «Искра».
За даними китайських сервісів перевірки бізнесу, наданих аналітичним та дослідницьким відділом OCCRP, компанія Fushun Huarui Chemical Technology Development Co., Ltd. (抚顺华瑞化工科技发展有限公司) виробляє поверхнево активні хімічні речовини, а також займається продажем електроніки, запчастин та різноманітного обладнання.
З росіянами цей постачальник працює не вперше – компанія вже «світилася» під час візиту підсанкційного губернатора Іркутської області Ігоря Кобзєва до Китаю в 2024 році, під час якого Fushun Huarui Chemical Technology Development навіть домовилася про співпрацю з одним із російських фондів.
Повідомлення про візит російської делегації на порталі китайського міста Фушунь (перекладено з китайської з використанням Google Translate)
«З нагоди 30-ї річниці партнерських відносин між провінцією Ляонін та Іркутською областю, губернатор Кобзєв очолив дружню економічно-торговельну делегацію, яка з 15 по 18 червня відвідала провінцію Ляонін і провела низку переговорів у сфері економіки та торгівлі. [Китайські] підприємства провели індивідуальні зустрічі з російськими компаніями. (…) Зокрема, Fushun Huarui Chemical Technology Development Co. і Фонд розвитку промисловості Іркутської області досягли попередньої угоди про співпрацю», – зазначено в китайському джерелі.
Щобільше – згідно з російськими імпортними даними, основним клієнтом Fushun Huarui Chemical Technology Development у 2024 році був уже знайомий нам Новосибірський завод «Искра», для якого китайська компанія здійснила шість постачань електронних модулів та провідників на загальну суму майже 2 млн доларів. І лише останнє відправлення, той самий верстат виробництва New Lachaussée, раптом адресоване іншій компанії – російській ООО «ТК «Мир». З якою все теж не так просто.
«Торговая компания «Мир» була заснована в Москві через п’ять місяців після початку повномасштабного вторгнення, коли російська промисловість уже зіткнулася із серйозними наслідками міжнародних санкцій. З 2023 року «ТК «Мир» задекларувала для перевезення через російську митницю десятки заборонених компонентів на будь-який смак. До переліку входять американські мікросхеми, китайські контролери польоту, камери із сенсорами, GPS модулі та інша продукція, неодноразово виявлена в російській зброї.
Західна мікроелектроніка, яку під час повномасштабного вторгнення завезла до РФ «Торговая компания «Мир». Скриншот із мережі Інтернет
Підозріла діяльність компанії швидко привернула увагу української розвідки. Фахівці ГУР встановили, що «ТК «Мир» постачала до РФ серводвигуни корейського виробника Dynamixel, що в подальшому використовувалися для виробництва крилатих ракет «Бандероль», яким Росія з весни 2025 року атакує Україну. З цього прикладу стає зрозумілим, що підсанкційні компоненти, які проходять через торговельну компанію, потім опиняються на підприємствах російського ВПК. Залишається відкритим лише одне питання – кому ж тоді «ТК «Мир» могла передати обладнання New Lachaussée?Виявляється, що материнська структура «ТК «Мир», ООО «Логистическая компания «Мир», до 2021 року належала «Технодинамике» – холдингу державної корпорації «Ростех», до складу якого входить і «НМЗ «Искра». Ба більше, разом з іншими підприємствами «Искра» напряму зазначена серед партнерів логістичної компанії «Мир», що, як і дочка, займається перевезенням небезпечних вантажів.
Виявляється, що материнська структура «ТК «Мир», ООО «Логистическая компания «Мир», до 2021 року належала «Технодинамике» – холдингу державної корпорації «Ростех», до складу якого входить і «НМЗ «Искра». Ба більше, разом з іншими підприємствами «Искра» напряму зазначена серед партнерів логістичної компанії «Мир», що, як і дочка, займається перевезенням небезпечних вантажів.
Новосибірський завод «Искра», зазначений серед партнерів на сайті «Логистической компании «Мир» – материнської компаній «ТК «Мир». Скриншот із мережі Інтернет
З урахуванням минулих контрактів «Искры» з New Lachaussée, торгівлі з китайською Fushun Huarui Chemical Technology Development та партнерства з логістичною компанією «Мир», можна припустити, що в 2024 році вживаний екструзійний прес NLC таки доповнив виробничу лінію новосибірського заводу.
У відповідь на запит бельгійського журналіста Франсуа Корбіо компанія New Lachaussée заявила, що екструзійний прес такої моделі не має жодного застосування у військових системах і не є товаром подвійного призначення. Виробник наголосив, що не може контролювати кінцевого користувача після перепродажу обладнання незалежною третьою стороною, у зв’язку з чим прес міг законно бути перепроданий будь-яким покупцем.
Зв’язки між основними фігурантами розслідування. Візуалізовано з використанням інструменту YC World від аналітичної системи YouControl
Тим часом ООО «Логистическая компания «Мир» та ООО «Торговая Компания «Мир», попри задокументований імпорт критично важливої продукції до РФ і зв’язок із корпорацією «Ростех», досі не перебувають під міжнародними санкціями, що й надалі потенційно дозволятиме групі компаній отримувати важливі для виробництва товари з-за кордону.
Шляхи обходу санкцій Росією остаточно змістилися в бік Китаю. Глибока співпраця китайських постачальників та російських імпортерів не може бути випадковістю – зустрічі з підсанкційними губернаторами, угоди з російськими фондами, десятки одиниць імпортованих заборонених товарів говорять про те, що партнерство між Китаєм та Росією набуває стратегічного й налагодженого характеру. У зв’язку з цим західним виробникам рекомендовано особливо уважно перевіряти кінцевих користувачів своєї продукції та вживати необхідних технічних заходів для відстеження місцезнаходження обладнання навіть після продажу.