«Але, будь ласка, у жодному контракті, у жодному листі, окей, у WhatsApp можна, але в жодному контракті і в жодному листі не згадуйте про військових чи щось подібне, добре?», – наполягав у нашій розмові громадянин Туреччини Білал, який від початку повномасштабного вторгнення налагодив систему постачання європейських верстатів у Росію. Я представилась менеджеркою однієї з російських компаній, яка тісно співпрацює з військово-промисловим комплексом РФ і хоче на постійній основі отримувати обладнання для виготовлення зброї, що застосовується у війні проти України. Предмет розмови одразу зацікавив співбесідника. Я телефонувала з офісу в центрі Києва, в якому вже кілька діб не було світла, води і опалення. Був початок лютого 2026 року. За вікном – до 20 градусів морозу. Росія вже кілька тижнів кожен день підряд знищувала енергетичну інфраструктуру України балістикою, безпілотниками, стратегічною авіацією.
Ця історія почалась під кінець 2025 року. Журналісти StateWatch досліджували митні дані на предмет постачання в Росію підсанкційного обладнання з Європейського Союзу. Обладнання, яке використовується у виготовленні ракет, шахедів та іншої зброї, яку щоденно країна-агресор досі застосовує як на фронті, так і проти цивільного населення. Серед десятків тисяч щоденних транзакцій увагу привернув польський завод FAMOT Pleszew. Підприємство з бездоганною репутацією в ЄС, яке десятиліттями виготовляє високоточні верстати для обробки металу. Такі, що здатні працювати з деталями складної геометрії, критично важливі у виробництві компонентів для ракетних систем і безпілотників.
Йдеться про верстати з HS-кодами 8458.11 та 8457.10 – це горизонтальні токарні та багатофункціональні обробні центри з числовим програмним керуванням. У міжнародній класифікації вони віднесені до High Priority Items – продукції підвищеного ризику, що може використовуватись у військовому виробництві.
За митними даними, за період повномасштабного вторгнення, станом до 30 листопада 2024 року, до Росії було поставлено обладнання виробництва польського заводу FAMOT/DMG MORI щонайменше на 1,2 мільйона доларів. До цього розслідування долучились колеги з польського видання Frontstory – Анастасія Морозова та Мачей Можаньскі. Разом з ними ми розплутували схеми обходу санкцій через треті країни.
Плешев: Місто верстатів
Маленьке містечко на 16 тисяч людей в Польщі, зосереджене здебільшого на промисловості. Тут серед інших працює і розвивається виробництво верстатів з ЧПК – Famot Pleszew. Свою діяльність завод почав ще 1877 року. У 1999 році його приватизували. Новим власником стала, заснована у Токіо, німецько-японська корпорація DMG MORI. У квітні 2024 року Famot офіційно перейменували на DMG MORI Poland. Хоча у побуті, як і в митних документах, підприємство іменують старою назвою. Сьогодні ця компанія – найбільший виробник верстатів у Польщі та Центральній Європі. Завод у Плешеві динамічно розвивається, постачає токарні, вертикально-фрезерні, універсально-фрезерні верстати, а також інноваційні системи автоматизації. Наразі там працює близько 600 осіб і він є стратегічним постачальником компонентів для інших заводів групи DMG MORI.
Раніше аналітик StateWatch Максим Стеблівський вже розповідав, як за кілька років до повномасштабного вторгнення з 2017 до 2021 року Росія почала скуповувати верстати у Європейському Союзі рослідуванні було проаналізувано сотні тисяч російських імпортних операцій. Близько половини цих постачань здійснила Німеччина. Так само близько половини ідентифікованих верстатів вже безпосередньо в Росії теж були німецького виробництва.
За даними ГУР, найбільше німецького обладнання – 148 верстатів – виробила корпорація DMG Mori Seiki. На одному лише підприємстві ПАО «ОДК-Сатурн», яке входить до складу держкорпорації «Ростех» і виробляє двигуни для крилатих ракет і військових літаків, стоїть щонайменше 36 таких апаратів. Імпортером здебільшого було зареєстроване у Москві підприємство ООО «ДМГ Мори Рус». За інформацією з бази даних, постачання продовжилися й після повномасштабного вторгнення. Тобто, компанія мала власне представництво в Росії. Влітку 2022 року російська філія поставила компоненти верстатів згаданому вище «ОДК-Сатурн», унаслідок чого НАЗК внесло DMG Mori до списку міжнародних спонсорів війни.
Тоді корпорація заявила, що повністю вийшла з російського ринку і не причетна до постачань. Але це не зовсім правда. Разом з колегами з видання Frontstory, журналісти StateWatch проаналізували постачання компонентів, виробництва польського заводу Famot, а тепер DMG Mori, і виявили таких постачань на понад 1,2 мільйони доларів.
Санкт-Петербург: Фірма з сигарами – контракти з ВПК
19 липня 2024 року до Росії було імпортовано вертикальні обробні центри для металообробки загальною вартістю понад 100 тисяч доларів. У митних документах – стандартне формулювання: «не для військових потреб». Країна походження – Польща, виробник – FAMOT PLESZEW SP. Z O.O. Категорія товару маркована HS-кодом – 8457.10, тобто верстати, які ЄС відносить до переліку High Priority Items – критично важливого обладнання, що може використовуватися у виробництві озброєння.
Отримувач обладнання – російське ООО «Сатурн ЭК». Непримітна фірма із Санкт-Петербурга. З 2023 року в санкційних списках США. Засновниця і директорка компанії – Анна Іванова. Також вона власниця та директорка ООО «ЭДЛАУД», що в роздріб продає продукти харчування та директорка ООО «Сигарний клуб Гавана», що спеціалізується на торгівлі тютюновими виробами. Судячи з її соцмереж, вона живе своє найкраще життя, їздить за кордон проводити тренінги з вейксерфу і, найімовірніше, є просто підставною особою.
Скриншоти з соцмереж Анни Іванової
До 2016 року засновником ООО «Сатурн ЭК» в російському реєстрі юридичних осіб був зазначений Юрій Скроцкий. Він же зараз є власником ООО «ГК «Снабжение», яким разом з ним володіють Владімір Гаврілов та Дмітрій Архіпов, які своєю чергою також є власниками згаданого ООО «Сигарний клуб Гавана», де Анна Іванова працює директоркою. Тож, усі ці компанії повʼязані між собою.
Зв’язки між фігурантами розслідування. Візуалізовано з використанням інструменту YC World від аналітичної системи YouControl
ООО «ГК «Снабжение» за наявними даними (після початку повномасштабного вторгнення державні закупівлі РФ стали непублічними) системно виконувало державні контракти на сотні мільйонів рублів. Найбільшими замовниками були:
- АО «Концерн «Моринсис-Агат» (ІНН 7720544208) – провідна компанія російського суднобудування, що спеціалізується на розробці, виробництві та обслуговуванні бойових інформаційно-керуючих систем, а також інтегрованих систем автоматизованого управління морськими формуваннями, систем управління вогнем крилатих та балістичних ракет.
- АО «Изумруд» (ІНН 2539028264) – розробник радіолокаційного обладнання.
- АО «НПК «СПП» (ІНН 7722698108) – одна з основних військово-промислових компаній Росії, яка виробляє авіаційні системи, що використовуються в російських військових літаках, таких як СУ-27 та ударний гелікоптер КА-52.
- АО «НПЗ» (ІНН 5402534361) – російський виробник стрілецької зброї та оптики для спостереження, що входить до складу Державної корпорації «Ростех».
- АО «НИИ Гидросвязи «Штиль» (ІНН 3443055050) – єдине підприємство у Росії, яке спеціалізується на створенні засобів гідроакустичного зв’язку та гідроакустичних систем аварійно-рятувального призначення для Військово-морського флоту Росії.
Усі ці підприємства наразі у санкційних списках різних країн через участь у веденні Росією повномасштабної війни проти України.За даними вебархіву, до початку повномасштабного вторгнення на офіційному сайті компанія позиціонувала себе як висококваліфікованого постачальника електронних компонентів та модулів таких провідних іноземних виробників, як Altera, Xilinx, Analog Devices, Texas Instruments, Atmel, продукція яких до сьогодні наповнює російські ракети та безпілотники. У 2022 році сайт був «чомусь» видалений. Також, за даними російського юридичного реєстру «Федресурс» у липні 2022 року ООО «ГК «Снабжение» брала в лізинг обладнання виробництва DMG Mori.
Скриншот з російського юридичного реєстру «Федресурс»
Вже після початку повномасштабного вторгнення ООО «ГК «Снабжение» постачало обладнання челябінському радіозаводу «Полет», що виробляє авіаційне обладнання, у тому числі на користь міноборони РФ. Про це йдеться у рішенні російського суду. 25 грудня 2023 року Арбітражний суд Челябінської області частково задовольнив позов у справі, що стосувався великого контракту в межах державного оборонного замовлення. Суд встановив, що ООО «ГК «Снабжение» поставило товарів радіозаводу «Полет» на загальну суму понад 868 тис. доларів США. У цьому рішенні також наведені конкретні дати постачань в рамках оборонного контракту.
Скриншот з рішення Арбітражний суд Челябінської області
Тож, очевидно, що особи, які повʼязані з ООО «Сатурн ЭК» так само повʼязані і з оборонними контрактами Росії.
Ще один факт. Після початку повномасштабного вторгнення фінансові показники компанії «Сатурн ЭК» кратно зросли.
Скриншот з російського реєстру юридичних осіб
Високоточне обладнання виробництва польського заводу Famot для «Сатурн ЭК» постачала турецька компанія OTL Uluslararasi Dis Ticaret Limited Sirketi – структура, яка з 2025 року перебуває під санкціями ЄС, України та Швейцарії. За даними санкційних органів, вона залучена до схем реекспорту, що використовуються для маскування кінцевих російських отримувачів. За час повномасштабної війни ця компанія ввезла до РФ товарів на суму понад 2,5 мільйона доларів.
Домодєдово: корки з амбіціями оборонки
За наявними митними даними, а це лише до березня 2025 року включно, останнє постачання обладнання, виробництва польського заводу Famot, відбулось 30 листопада 2024 року. Сума – майже 82 тисячі доларів. Йдеться про горизонтальний токарно-фрезерний верстат із числовим програмним керуванням 2017 року випуску, задекларований теж як «для невійськових потреб». За назвою та ідентифікаційним номером у митних даних, отримувач – російська компанія ООО «Кортиса», зареєстрована лише у липні 2023 року поблизу Москви у Домодедово. За даними російських реєстрів юридичних осіб, спеціалізується на виготовленні фанери, деревʼяних плит та панелей. На практиці ж, фірма фактично займається виготовленням корків з деревини. Про що розповідає на своєму сайті.
Скриншот з вебсайту компанії «Кортиса»
І ось, що дивно. Серед устаткування на фото з сайту, металообробних верстатів журналісти не побачила. Але теоретично, горизонтальний токарно-фрезерний верстат, який був поставлений під час великої війни, із числовим програмним керуванням, в принципі можна змусити обробляти навіть дерево. Він просто зніматиме матеріал незалежно від його природи. Але на практиці використовувати обладнання, розраховане на сталь і титан, із системами охолодження, жорсткою конструкцією та промисловими навантаженнями, для виготовлення звичайного дерев’яного корка – це технологічний і економічний абсурд. Такі машини створені для виробництва валів, втулок, корпусних деталей і складних вузлів із мікронною точністю, тобто для важкого машинобудування, а не для деревообробки.
Ще один факт. Офіційно маючи лише двох співробітників, за 2024 рік ООО «Кортиса» отримала доходу майже 100 мільйонів рублів або близько одного мільйона доларів.
Скриншот з російського реєстру юридичних осіб
Аналітики StateWatch знайшли ще одну компанію в реєстрі юросіб РФ співзвучну з ООО «Кортиса» – ООО «Кортис» (ИНН 7702832034), що постачає верстати і машини з-за кордону, «специализируясь в основном на государственных и муниципальных заказах». Зокрема, у них на сайті з’являлася і продукція DMG Mori. Доходи і виручка у компанії злетіли після 2022 року і складають мільярди рублів. А до повномасштабного вторгнення на цьому сайті публікували матеріали про академію ДМГ Мори в Росії. Втім, жодних звʼязків з згаданою ООО «Кортиса» – більше немає.
Щобільше, у митних даних декларантом вказаний Дмитро Курашов. Він же як генеральний директор зазначений на сайті компанії. Він так само як власник і директор ООО «Кортиса» внесений в російський реєстр юридичних осіб.
Стамбул: Не згадуйте військових і все буде добре
Точно невідомо, чи був саме цей верстат поставлений на якесь з підприємств, що виготовляє зброю для війни чи співпрацює з російським ВПК. Але ми знайшли турецького посередника – компанію Pyramid Muhendislik Ticaret Limited Sirketi, який поставив польське обладнання Famot безпосередньо російській ООО «Кортиса». Компанія зареєстрована у Стамбулі у 2011 році. Принаймні, це вказано на сайті. Але чомусь, згідно з турецьким реєстром, Білал заснував цю компанію лише у травні 2023 року.
На сайті компанії – контакт того ж таки Білала в одному з месенджерів. Тож, вигадавши легенду, під виглядом менеджерки однієї з російських компаній, яка тісно співпрацює з військово-промисловим комплексом РФ, без зволікання я набрала вказаний номер.
Телефонна розмова з менеджером турецької компані почалася буденно, але дуже швидко вийшла на чутливу тему санкцій і військових контрактів. Після короткого представлення я пояснила мету звернення:
«Наша компанія постачає обладнання для військових у Росії, і зараз ми намагаємося знайти постачальників європейського обладнання через добре відому ситуацію, якщо ви розумієте, про що я. Ми намагаємося знайти конкретне обладнання, верстат з ЧПУ для нашої роботи, модель CLX-350, виробництва Famot»
У відповідь Білал без пауз уточнив деталі: «Вам потрібен новий чи вживаний?» Почувши, що можливі обидва варіанти, він майже одразу перейшов до головного: «А як щодо оплати? Ви знаєте про санкції?». Я запевнила, що «ми спробуємо знайти рішення, у нас є партнери в інших країнах, які можуть перерахувати кошти». Тоді турецький менеджер фактично окреслив власний досвід обходу обмежень:
«Іноді я працюю з іншими російськими компаніями. Працюю з одним банком. Часом нам дозволяють завести гроші в рублях. Я також продавав ЧПУ-верстати до Росії минулого року. Я купував їх у Європі й оформлював експортний трансфер. У підсумку ми продавали. Є агенти, розумієте?»
Йшлося про модель CLX 350, яку виробляє польський завод Famot. Білал підтвердив, що знає марку, але попросив уточнити конфігурацію, і навіть запропонував альтернативу: «Можливо, я зможу запропонувати вам інший варіант». Водночас прозвучала ключова умова співпраці:
«Але, будь ласка, у жодному контракті, у жодному листі, окей, у WhatsApp можна, але в жодному контракті і в жодному листі не згадуйте про військових чи щось подібне, добре?»
Уже після дзвінка спілкування продовжилося повідомленнями у месенджері.
Білал надсилає перелік обладнання, яке зараз в наявності і готове до продажу. Серед нього більшість підписана як DMG Mori
Файли з переліком наявного обладнання у турецької компанії, надіслані менеджером турецької компанії
Я запитую про можливість постачання нового обладнання. Білал стверджує, що з DMG Mori таке провернути буде складно, але… можливо. Більше того, він підтверджує, що це вже робилось раніше.
Скриншот листування з постачальником (переклад):
– Момент постачання нових верстатів DMG MORI — проблема.
– DMG вимагає дані про кінцевого користувача і відстежує поставки.
– Краще постачати вам майже нові верстати від користувачів.
– Кінцевий користувач має бути в Туреччині.
– Верстат повинен бути імпортований кінцевим користувачем.
– Потім ми маємо купити верстат у цього кінцевого користувача.
– Ми вже пробували цю схему раніше, але це дуже ризиковано і дорого
Таким чином, у розмові турецький постачальник прямо підтвердив досвід постачання європейських верстатів до Росії після початку повномасштабних санкцій, готовність шукати фінансові рішення через банки та агентів і окремо наголосив на необхідності уникати будь-яких згадок про військове призначення обладнання в офіційних документах.
ПОЛЬСЬКА ПОЗИЦІЯ
Наші колеги з польського видання Frontstory звернулись з запитами і до польського заводу, і до материнської компанії. У відповіді DMG Mori повідомили, що не можуть виключати можливість того, що треті сторони могли придбати обладнання та незаконно експортувати його.
«Як виробник верстатів, ми рішуче протидіємо несанкціонованому переміщенню обладнання. Саме з цією метою ми розробили технологію RMS. RMS означає «Relocation Machine Security»: сенсор дозволяє виявляти переміщення верстата і автоматично вимикає його. Запустити його знову на новому місці можна лише після розблокування сервісним техніком DMG MORI. Ми розробили технологію RMS у Японії багато років тому, постійно її вдосконалювали та поступово впроваджували по всьому світу. З 1 січня 2024 року всі верстати DMG MORI у світі стандартно оснащуються системою RMS. Ми не маємо можливості відстежувати або контролювати місцезнаходження старіших верстатів, які не оснащені RMS», – йдеться у відповіді.
Незважаючи на офіційні заяви DMG MORI про повний вихід з російського ринку ще у 2022 році, високоточні верстати з польського заводу в Плешеві продовжують потрапляти до РФ через турецьких посередників, які спеціалізуються на обході санкцій. Турецькі трейдери відкрито пропонують схеми приховування військового призначення обладнання в документах, тоді як кінцеві отримувачі в Росії – фірми-прокладки, пов’язані з держзамовленнями для ключових підприємств ВПК. Це свідчить про системну вразливість санкційного режиму ЄС щодо продукції подвійного призначення.