Після початку повномасштабної війни росіяни почали масово розробляти й виготовляти FPV-дрони. Причому до їх виготовлення долучилися як великі виробники зброї масового ураження, так і маленькі заводи й навіть волонтери – зокрема на окупованих територіях України. Аналітики проєкту Trap Aggressor провели перше масштабне дослідження виробників та постачальників FPV-дронів для російської армії.
Ключові знахідки:
- Російське виробництво охоплює широкий спектр учасників: від великих концернів до малих підприємств та волонтерських ініціатив.
- За період з 1 січня 2023 року по 1 липня 2024 року проаналізовані командою Trap Aggressor російські виробники безпілотників імпортували товарів на загальну суму 97 тис. доларів
- Окрему важливу роль відіграє Китай як постачальник готових дронів та комплектуючих для «гаражних» виробництв.
- Станом на січень 2025 року 21 компанія перебуває під санкціями США, 17 компаній — під санкціями України, 4 компанії — під санкціями ЄС.
FPV-дрон (англ. first-person-view – вид від першої особи) – це будь-який дрон, що оснащений камерою та веде трансляцію в реальному часі на монітор пульта дистанційного керування, екрана телефона або комп’ютера, або спеціальні окуляри пілота. Під це визначення підпадає багато видів безпілотників: від китайських дронів типу Mavic до більш габаритних моделей, чия дальність польоту може перевищувати сотню кілометрів. Така зброя легка, відносно недорога, зручна у використанні й допомагає не ризикувати особовим складом для проведення розвідки або знищення супротивника на фронті.
Ключові тенденції виробництва FPV-дронів у РФ
Попри міжнародні санкції, Росія активно розбудовує виробництво безпілотників, які використовує проти українців. Розроблення й виготовлення FPV-дронів підтримується на федеральному й місцевому рівнях. Виробники мають доступ до держпідтримки: фінансової, інформаційно-консультаційної, підтримки науково-технічної та інноваційної діяльності, зовнішньоекономічної діяльності. Також до індустрії залучений бізнес, університети, волонтерські спільноти, благодійні й інноваційні фонди. А ще – підприємства і колаборанти на окупованих територіях України, але про це – пізніше.
Команда Trap Aggressor проаналізувала 56 російських виробників FPV-дронів, з яких для 44 вдалось ідентифікувати юридичну особу. Хто з цих виробників уже під санкціями, а хто ще має опинитися в санкційних списках України і партнерів – дізнайтеся у нашому аналітичному звіті.
Як Росії вдається масово виготовляти дрони попри міжнародні санкції?
Росія не лише не уповільнила виробництво безпілотників після початку повномасштабного вторгнення, а, навпаки, значно розширила свої промислові потужності у цій сфері.
2023 рік став імпульсом для масового виробництва безпілотників в Росії. А З червня 2024 року в РФ набув чинності закон, який надає російським виробникам БПЛА та авіаційних систем доступ до державної підтримки.
Крім всеросійських програм, існує безліч місцевих ініціатив для підтримки розробників безпілотників. Так, у Якутії партія «Единая Россия» організувала благодійну акцію «Мастерская дронов», у рамках якої громадян заохочують здавати непотрібну цифрову техніку. Пристрої розбирають, а їхні компоненти використовують для створення безпілотників.
Водночас у Росії добре розвинений волонтерський рух. Найбільшою організацією, що збирає кошти на підтримку армії, зокрема купівлю БПЛА, є Общероссийское общественное движение «Народный фронт «За Россию». Для збору коштів створили окрему платформу «Всё для победы!» і залучили відомих росіян як амбасадорів. Так, Владімір Соловйов спільно з Народним фронтом веде постійний збір коштів на БПЛА «Летайте, братья!». А Дмітрій Пєвцов, народний артист РФ, депутат державної Думи проводить збір для російських військових у Харківській області.
Російські заклади освіти також залучені до виготовлення безпілотників та організації навчальних курсів для операторів БПЛА. Це, зокрема, Пензенский филиал Военной академии материально-технического обеспечения, Российский университет спецназа им. Путина в Чечні, Чукотский многопрофильный колледж.
РФ активно використовує окуповані території України для розвитку свого військово-промислового комплексу. На цих територіях росіяни створюють нові виробництва озброєнь, а також залучають українські підприємства. Наприклад, КБ «Астрон», яке з 2007 року займалося розробленням та виробництвом тепловізійної та терагерцової оптики, датчиків і приладів на їх основі, працює на потреби російського ВПК і також випускає безпілотники. А ГУП Запорожской области «ЦТРУ имени П.А. Судоплатова» виготовляє для російських військових дрони «ПВХ», також відомі як «ВТ-40».
Скільки коштують російські дрони?
Вартість FPV-дронів залежить від комплектації та максимального корисного навантаження і коливається від $310 до $44 000, середня вартість становить близько $3 000 за одиницю. Такі відносно низькі ціни дронів обґрунтовані низькою вартістю праці, великими обсягами гуртових закупівель і виробництва. Також деякі дрони не містять у комплектації тепловізора чи радарів, що теж здешевлює виробництво безпілотників.
Російська оболонка і китайські компоненти: звідки РФ отримує “начинку” для безпілотників?
Дані російської митниці свідчать про те, що російські виробники безпілотників критично залежні від імпорту компонентів з Китаю. Згідно з даними російської митниці за період з 1 січня 2023 року по 1 липня 2024 року, російські виробники дронів імпортували товарів на загальну суму $97 385 807. Серед цих виробників:
- ООО «Рустакт» – 99% від загального імпорту, на загальну суму $97 216 053;
- ООО «Плаз»;
- ООО «НПО «Рустехдрон»;
- ООО «Уралдронзавод»;
- ООО «Симбирское КБ «Пиранья».
Імпорт здійснювався переважно з Китаю, також здійснено кілька постачань з «дружніх до РФ» Узбекистану й Гонконгу, одне – зі США. 99,3% від усього китайського імпорту закриває китайська компанія Shenzhen Ming Huaxin Technology Co Ltd.
А ось які деталі для безпілотників країна-агресорка імпортує з інших країн.
Як санкції впливають на виробництво БПЛА в Росії
Більшість російських виробників дронів, як і їхні постачальники, досі не під санкціями США і ЄС. Нерідко такі компанії можуть бути лише під санкціями ЄС або США, але досі міжнародна санкційна політика щодо таких виробників не синхронізована між Україною та її міжнародними партнерами. Зараз лише АО «Концерн ВКО «Алмаз-Антей» санкціонований у США, ЄС, Канаді, Новій Зеландії, Австралії, Швейцарії, Україні, Великій Британії.
Через специфіку роботи глобального ринку FPV-дронів санкційна політика у цьому секторі має фокусуватися на російських компаніях, які закуповують компоненти для FPV-дронів. Основна мета – підвищення ризику вторинних санкцій для партнерів цих російських компаній, або китайських «прокладок», що не є виробниками, проте існують з метою налагодження ланцюжків постачань іноземних деталей до Росії.
Команда медіапроєкту Trap Aggressor рекомендує
- Розширити перелік «Common High Priority Items» (спільно визначених важливих товарів). Це повинні бути технології та компоненти, які використовуються для виробництва зброї, дронів та інших військових систем. Важливо також відслідковувати нові технологічні розробки, які можуть бути використані Росією в оборонній промисловості, щоб унеможливити їх доступ. Необхідно розглянути обмеження на експорт до Росії, а також рекомендувати третім країнами заборонити експорт та реекспорт до Росії літій-іонних акумуляторів, двигунів і генераторів постійного струму.
- Заповнити прогалини в індивідуальних санкційних списках. Такі списки повинні включати осіб, що мають прямий зв’язок із виробництвом та постачанням компонентів для FPV-дронів, а також з іншими критичними технологіями.
- Посилити спроможність санкційних органів різних юрисдикцій. Це включає створення спеціалізованих підрозділів, що зможуть оперативно реагувати на такі порушення, а також налагодження співпраці із іншими інституціями, аналітичними центрами, ГО, що займаються такими питаннями. Також необхідно посилити можливості притягнення осіб до відповідальності, особливо у випадках, коли санкційні режими обходяться через складні схеми реекспорту чи використання посередників.
- Посилити координацію між санкційними органами різних країн. Оскільки санкції мають глобальний характер, важливо посилити координацію між санкційними органами різних країн, щоб звести до мінімуму можливості для обходу санкцій. Спільне виконання санкцій та регулярні консультації між країнами допомагають виявляти нові схеми обходу санкцій та реагувати на них оперативно.
- Посилити механізми комплаєнсу та відповідальності західних бізнесів. Західні компанії повинні бути відповідальними за перевірку кінцевих користувачів своїх товарів та посилити механізми комплаєнсу, щоб попередити потрапляння комплектуючих на російські виробництва FPV-дронів.
- Посилити механізми вторинних санкцій. Один з важливих аспектів — посилення механізмів вторинних санкцій, які дозволяють накладати санкції на компанії або країни, що надають Росії товари чи послуги, які можуть бути використані для створення FPV-дронів. Важливо мати чітку політику щодо застосування вторинних санкцій для боротьби з обходом санкцій через треті країни.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
