#Кишеніпутіна — цикл матеріалів про російських мільярдерів, які беруть участь у посиленні військово-промислового комплексу росії та веденні війни проти України. Новий фігурант #Кишеніпутіна — російський мільярдер Леонід Міхєльсон.
Лєонід Міхєльсон – співвласник і голова правління газовидобувної компанії «Новатек», акціонер нафтохімічної компанії «Сибур». Давній партнер друга путіна Гєннадія Тімчєнка. І саме цей тандем російських багатіїв називають ключовими бенефіціарами війни в Україні. У 2022 році компанії «Новатек» і «Сибур» за безцінь отримали активи західних партнерів, які після вторгнення окупантів в Україну вийшли з російського ринку. Компанія Міхєльсона «Новатек» одержала частку французької TotalEnergies у проєкті «Тернафтогаз» і частку британської Shell у «Сахаліні-2» на загальну суму 161,7 млрд руб. Таким способом Міхєльсон й Тімчєнко розширили свої й без того прибуткові імперії з перероблення нафти й газу. Наразі Міхєльсон на другій позиції в рейтингу російських мільярдерів Forbes 2024, а нещодавно взагалі увійшов у список 500 найбагатших людей світу (71 місце, Bloomberg). Його статки оцінюють у 25,4 млрд дол.
Лєонід Міхєльсон постійно підтверджує свою відданість путінській політиці, бере участь у всіх організованих кремлем бізнес-заходах. 24 лютого 2022 року був на зустрічі путіна з бізнесменами, у 2023 відвідав Міжнародний економічний форум, також з президентом рф відвідував і міжнародні візити, зокрема до Китаю.
Початок кар’єри та донька путіна
У медіа Міхєльсона називають господарем газу. І цей титул, ймовірно, йому дістався у спадок. У 70-тих роках його батько керував будівництвом нафтопроводів, пізніше був директором тресту «Куйбышевтрубопроводстрой» (найбільший у системі Міністерства будівництва нафтової та газової промисловості СРСР), який будував газопровід «Уренгой-Помары-Ужгород».
Закінчивши інститут за фахом інженер-будівельник, Міхєльсон пішов працював виконробом на будівництво першої нитки газопроводу Уренгой-Челябінськ. Підрядником будівництва був саме будівельний трест «Куйбишевтрубопроводстрой». За десять років майбутній мільярдер змінив батька на чолі підприємства, а 1991 року будівельна компанія була акціонована і перейменована в «Самарське народне підприємство «Нова», 15% акцій якого придбав Міхєльсон-молодший.
А згодом з колишнього державного підприємства утворилась компанія «Новатек». Тоді нафтогазові компанії розплачувалися з підрядником Міхєльсона частками у видобувних підприємствах. Таким чином, колишній виконроб із партнерами отримали деякі зі своїх перших активів.
Влітку 2011 року Міхєльсон придбав 50% найбільшої нафтохімічної компанії Східної Європи «Сибур». Продавцем активу був Газпромбанк. З ним, через деякий час, Міхєльсон домовився збільшити свій пакет у «Сибурі» до 100%. У 2011 партнером Міхєльсона по «Сибуру» став Гєннадій Тімчєнко, який викупив 37,5% акцій компанії.
Російські ЗМІ Міхєльсона пов’язують з фінансуванням інтересів доньки путіна Єкатєріни Тіхонової, яка зараз керує фондом «Иннопрактика» (недержавний інститут розвитку). Річний бюджет фонду – 281 млн руб. Серед партнерів організації значаться «Новатек», «Сібур», «Газпромбанк», а до опікунської ради «Іннопрактики» входять бізнесмени найбільшого калібру. Крім Лєоніда Міхєльсона, у списку фігурують:
- Сєргєй Чємєзов, генеральний директор держкорпорації «Ростєх»;
- Алєксандр Дюков, голова правління, генеральний директор ПАТ «Газпром нєфть»;
- Ігорь Cєчін, головний виконавчий ПАТ «НК «Роснєфть»;
- Мик Токарєв, голова правління і президент ПАТ «Транснєфть»;
- Андрєй Костін, голова правління ПАТ «Банк ВТБ»;
- Алєксєй Ліхачов, генеральний директор держкорпорації «Росатом».
Міхєльсон, Міноборони й «СВО-контрактники»
Тим часом сам Міхєльсон бере безпосередню участь у веденні росією війни проти України. Компанія «Новатек» постачає газ міністерству оборони, МВД та оборонним підприємствам рф. За даними видання «Важные истории», структури «Новатека» через фонд «Мужество» підтримують російських окупантів, які воюють в Україні. На додаток до зарплати від Міноборони вони виплачують контрактникам по 200-300 тис. руб на місяць.
Санкції США, яких не існує
У 2014 році Мінфін США запровадив санкції щодо росіян, які входять у найближче оточення путіна. Напередодні оголошення санкцій, один із них оголосив, що ще раніше встиг продати значну частину свого закордонного майна. Це був колишній співвласник нафтотрейдера «Gunvor» та партнер Міхєльсона Гєннадій Тімчєнко. Міжнародна енергетична група «Gunvor» довгий час ексклюзивно продавала велику частину нафти з рф.
З роз’яснення Мінфіну США стає зрозуміло, що компанія не підпадала під дію американських санкцій, навіть якби Тімчєнко залишався співвласником компанії. Санкційний регламент Мінфіну США включає «правило 50%»: якщо особа, яка фігурує в чорному списку, володіє 50% або більше у будь-якій компанії, то активи цієї компанії також підлягають блокуванню, і американським громадянам та фірмам забороняється вести з нею справи (Тімчєнку належало менше 50%).
«Ямал СПГ»
«Ямал СПГ» – великий проєкт з видобутку та перероблення скрапленого природного газу. Спорудження цього підприємства особисто курував владімір путін, який просто марив ідеєю збудувати завод на Крайній Півночі. путін погоджував інвестиційний проєкт та особисто возив інвесторів на Ямал.
ВАТ «Ямал СПГ» – спільне підприємство ВАТ «Новатек» (50,1%), концерну TotalEnergies (20%), CNPC (20%) і Фонду Шовкового шляху (9,9%). Будівництво заводу зі зрідження природного газу здійснювалося трьома чергами із запуском у 2017, 2018 і 2019 роках відповідно.
«Ямал СПГ» у 2023 став одним з найприбутковіших проєктів у росії за версією Forbes. За 2022 рік він заробив 840,2 млрд руб і посів друге місце після «Газпрому». Однак вперше ідея видобувати скраплений газ на півночі Ямалу (півострові на півночі Західного Сибіру) з’явилася на початку 2000-х. За даними Forbes, тоді проєкт переходив із рук у руки, а на початку 2010-х, за нього взявся «Новатек».
У червні 2013 року «Новатек» і Китайська національна нафтогазова корпорація (CNPC) в рамках Петербурзького міжнародного економічного форуму підписали угоду про співпрацю за проєктом «Ямал СПГ». Документ передбачав укладення довгострокового контракту на постачання китайській стороні щонайменше 3 млн тонн скрапленого газу на рік. У вересні 2013 року «Новатек» і CNPC підписали угоду про входження китайської компанії в проєкт.
У 2014 році США ввели санкції проти газової компанії та партнера Міхєльсона Гєннадія Тімчєнка. «Ямал СПГ» виявився відрізаний від західних кредитів, тому гроші довелося шукати у Фонді національного добробуту і в китайських банків.
Будівництво «Арктик СПГ 2»
«Арктик СПГ 2» – проєкт компанії «Новатек» з видобутку природного газу та виробництва скрапленого природного газу. По суті, це гігантська плавуча платформа з розміщеним на ній заводом із виробництва скрапленого природного газу загальною висотою 90 м і вагою 640 000 т. Міхєльсону вдалося побудувати першу лінію плавучого заводу «Арктик СПГ 2» і відправити її Північним морським шляхом на Ямал. Однак через санкції США у поплічника путіна з цим процесом постійно виникають проблеми. Критично важливі газові турбіни, раніше законтрактовані в американської Baker Hughes, їм довелося замінювати електричними приводами китайської Shanghai Electric. Також Мінфін США вніс «Арктик СПГ 2» до SDN-листа, потрапляння в який автоматично призводить до заборони громадянам і компаніям США здійснювати з фігурантами SDN будь-які угоди.
Міхєльсон, колекціонування мистецтва та донька
Доньку Міхєльсона Вікторію в західній пресі називають найбагатшою нареченою не лише у рф, а й у світі. Дівчина закінчила Нью-Йоркський університет за спеціальністю «історія мистецтв». У 2016 році вона стала членкинею опікунської ради музею сучасного мистецтва New Museum в Нью-Йорку. А сам Міхєльсон відкрив фонд з підтримки сучасного мистецтва V-A-C (Victoria – the Art of Being Contemporary), названий на честь доньки. Там зібрані відомі роботи російських та закордонних митців. Перлиною колекції російські ЗМІ називають картину Френсіса Бекона «Ескіз до портрета» 1953 року, придбана мільярдером на аукціоні Christie’s 2011 року за $28,7 млн. Також Вікторія впродовж багатьох років курує проєкти у цьому фонді.
Водночас вона, за різними даними, може входити в опікунську раду одного із найпопулярніших музеїв світу (Музей сучасного мистецтва MoMA, Нью-Йорк). В цю раду ще у 2013 році увійшов і сам Міхєльсон. Редакція Trap Aggressor надіслала відповідні запити у МоМА, однак відповіді звідти поки не надіслали.
Леонід Міхєльсон – один із найбагатших мільярдерів росії. Він продовжує нарощувати капітал, скуповувати акції підприємств та найдорожчі твори живопису. Як і його донька, яка успішно розвиває кар’єру в США та рф, отримуючи від батька цікаві подарунки. У 2023 році Міхєльсон передав доньці компанію «ГЕС-2», якій належать однойменний Будинок культури й будівля кінотеатру «Ударник», а також 2,3% акцій «Новатеку». На цей пакет Вікторія торік отримала 6,3 млрд руб. дивідендів. Разом з тим, за 10 років війни в Україні, США та ЄС досі не внесли Міхєльсона і його сім’ю у санкційні списки.
Над тим, щоб ЄС застосував санкції до СПГ, зараз працює глобальна коаліція громадських організацій B4Ukraine, які є партнерами Trap Aggressor. Необхідно обмежити надходження російського скрапленого природного газу до ЄС, адже це допоможе позбавити росію економічних ресурсів, які підживлюють її збройну агресію в Україні.